Український сервер геїв, лесбiйок, бiсексуалiв i транссексуалiв
на русском
ЗНАЙОМСТВA BBS СУСПІЛЬСТВО МИСТЕЦТВО ЛЮДИ СТИЛЬ ЖИТТЯ НАУКА МАГАЗИН ЛГБТ-ГИД
GAY.RU
   ПОШУК: 

РОЗДIЛИ САЙТУ



ИНДИГО-КИЕВ
Сайт: Ushop.gay.ru

(097) 910-2848
(066) 645-6980

Часы работы: с 10 до 22
Адрес: Майдан Незалежности, пер. Тараса Шевченко, 3 (схема проезда)




SHOP









В началоМистецтвоЛітература


Фройдові сльози

Навіть якщо Ірена перепише "Книгу о здоровой и вкусной пище", вона все одно стане бестселером. Тому що її мову хочеться зібрати в банку, щоб потім узимку потрохи додавати в чай. Така вона сонячна й тепла. Десятки місць, в яких була писана ця книга, залишили у ній свої відбитки - це набагато цікавіше, ніж дивитись "Клуб мандрівників" по телебаченню... Ірена ніби вигадала емоційний сканер  - книга не є відображенням відчуттів, вона сама є відчуттями. Чесними, а не вигаданими для історії. І ти починаєш відчувати разом з нею. Жити тим життям. І це набагато цікавіше, аніж спостерігати за тим, що відбувається за вікном... А ще Ірена Карпа співає в гурті "Fuckтично самі"...





Де можуть зустрітися недільним ранком молода письменниця й   журналістка, що подає надії? Природно, в закладі громадського харчування на Петрівці, куди Ірена Карпа приїхала за книгами, а я - за лялькою з дитячого набору їжі. Інтерв'ю кілька разів збивалося на розмову "про своє, про жіноче, про футбол". Недільний ранок,як виявилося, все-таки  сприяє розумним розмовам, що б там не відбувалося в суботу ввечері.

- Ірена, спочатку про наболіле. Як ти борешся з депресією, якщо раптом накочує?

- Наскільки я знаю, багато людей одразу ковтають таблетки або бухають, та мені це не допомагає, а якщо й допомагає, те на дуже короткий час. Так саме не зовсім правильно кудись там їхати. Тобі не по кайфу дивитись на щось нове, ти все одне застрягнеш на предметі свого депресняка. У мене нещодавно була така ситуація, що вела до депресії. Але варто подумати над тим, чому це сталося і осягнути всю правильність того, що сталося. І коли ти в'їжджаєш в цю ситуацію, ти, навпаки, починаєш качати з цього енергію, творчу - як мінімум. Тобто, я раджу займатися аналітичною психологією, усамітнитися... Це в залежності від того, яка депресія. У мене, наприклад, депресія буває від того, що я занадто багато спілкуюся. А якщо у людини депресія від того, що їй самотньо, можливо треба трошки випити і піти в загул.

- Тобто, незважаючи на те, що твоя книжка називається "Фрейд би плакал", ти наслідуєш якісь його ідеї про психоаналіз...

- Ну, скажімо, більше Юнгу. Хоча Фройд - це справді джерело... Ми нещодавно придумали такий прикол: заходить така собі дівчинка з першого курсу до магазину і каже: "У вас є Фройд?" А їй кажуть: "Нє, у нас є книжка Карпи "Фройд би плакав". Можливо, вам підійде?"

- Слухай, мені сьогодні сон наснився: начебто я виступаю на сцені з Вєркой Сердючкой, Пилипом Киркоровым і Ігорем Ніколаєвим. Ми - нова група. І все не можуть зрозуміти, чому Сердючка тягне на себе ковдру й виступає в центрі, а ми - на тлі. Що б це значило?

- Я думаю, що тебе останнім часом парили якісь проблеми... Тобі треба, насамперед, згадати, про що ти думала напередодні...

- Я обкурилась напередодні...

- А-а-а... Ну, в принципі, сцена -це якесь публічне життя, тобто якийсь твій імідж, образ, який ти подаєш на сцені... Тобто, мабуть ти вважаєш себе дуже комічною, якщо поряд з такими людьми себе поставила...

- Мабуть, я заздрю Сердючці?

- Нє, навряд.

- Наш редактор хотів запитати тебе про гомосексуальний потенціал української сучасної культури (дане словосполучення виговорити з першої спроби мені не вдалося. - Авт.). Особливо його цікавив Любко Дереш. Виявляється, на обкладинці його "Культу" - ілюстрація з відомого гейського фотоальбому.

- Мені здається, що спочатку була книжка, а вже потім фотоальбом... А Дереш, я не знаю, він людина повністю гетеросексуальна, хоча трохи не від світу цього. Я від нього флюїдів протилежної статі не відчуваю. Я відчуваю себе з ним абсолютно одностатево. Взагалі я схильна до думки, що людина - божественна істота, яка має принаймні дві статі. Це нормально. І я вважаю, що ця тема ще не розкрита, люди взагалі про це мало говорять. І в цьому, в цій статевій самодостатності, такий колосальний заряд, який варто розкрити не похабно, не зовсім епатажно... Якщо зараз у нас з'явиться письменниця-лесбійка, або письменник-гомосексуал, і будуть дуже явно про це заявляти, це призведе до буму. Хоча... у нас така зашорена нація... Ну здогадуються, але... Ось, скажімо, Ель Кравчук... Дебілу ясно, що він гей. Але навіщо робити з себе якогось там урода і зніматися в кліпі з дівками? От цього я не розумію.

- Ірена, а тобі не здається, що іноді свою орієнтацію демонструють вже занадто? Це навіть не доступ до публічності, а, скоріше, гра на дискримінації: "От, нас не пускають, а ми назло ворогам, на радість мамі"?

- Це нормальна практика, так абсолютно кожна дискримінована соціальна група поводиться. Так поводилися феміністки, так поводились чорні... На цьому, дійсно, дуже багато грають... Але в Україні це не проканає. До сраки, що ти жінка, до сраки, що ти чорний, до сраки, що ти юдей. А що найбільш парадоксально - до сраки перш за все тому, що ніхто нікого особливо не притискає... Ну, хіба що якісь гопники на Троещині: "А-а-а, ти - підор". А от на Заході - реально. Був такий фільм прикольний, що чувак, знаєш, такий лузер, і тільки варто було оголосити, що він - гей, як зразу все поперло ("Хамелеон" з Жераром Депардьє. - Ред.). Його навіть не звільнили з роботи, бо боялися, що директора звинуватять у дискримінації. А тут це особливої ролі не відіграє.

- А ти як співачка не боїшся, що рано чи пізно, наприклад, п'ятнадцять хлопчиків різко усвідомлять: "О, ми скажемо, що ми геї, і будемо крутіше за всіх". І тобі, щоб конкурувати з ними, доведеться ізголятися, бути не такою, яка ти насправді: "Так, хлопці, я ж теж: п'ять дівчин за ніч...

- Та що ти... Мені жаль цих хлопчиків, якщо вони здатні лише на те, щоб придумати, що вони геї... Якщо ж вони насправді ґеї, то я тільки привітаю їх. Всі нормальні гіацани, яких я знаю, завжди виявляються геями. З ними є про що поговорити. Я нічого такого не декларую. Якийсь елемент шоку завжди є, але це елемент відвертості. Якісь там піар-ходи - це такий вже заїжджений піар-хід, що краще оголосити, що ти  спічрайтер Леоніда Кучми... Це викличе більший резонанс, ніж моє зізнання в тому, що я - лесбійка. Я істота бісексуальна і вважаю, що це нормально. Андрогінність - божественна річ. Бог взагалі має дві статі...

- Ще одна твоя книжка називається "Полювання в Гельсінкі. Андрогінний інтерактив". Я довго плуталася, що куди, що як...

- От Галя (киває на сестру) сказала, що тільки в кінці книжки можна зрозуміти усі ці ігри... Ну да, була така собі ідейка, причому багато всяких льоток-вчительок казали: "О боже, в тебе нічого не вийшло, типу все так фальшиво..." Та мені все одно. Це не може бути фальшиво, бо я не прикидаюся чоловіком. Якщо я писала від чоловічої статі, то це просто писав чоловік, який є в мені. Це якийсь окремий вияв. Я не прикидаюся, я не трансвестит. Жіноча душа - чоловік, так рамо як і чоловіча душа - жінка.

- Ирена, а от чоловік, що у тобі, - він ніколи не вимагає піти й попити з пацанами пиво, подивитися футбол?

- Вимагає інколи. Футбол, правда, не люблю, а от пиво з пацанами — залюбки. Ну я, правда, не з тими пацанами дружу... Але, насправді, дуже відлягає від душі, коли приходиш до своїх пацанів, починаєш гнати, смієшся, одним словом, відриваєшся...

- А ніколи не хотілося бути "кращою подружкою підараса"?

- Мені дуже подобається ця ідея... Єдиний гей, який здається мені не дуже приємним, "состоит со мной в родственной связи". І крім того, що він - гей, нічого цікавого в ньому немає. Ну, звичайний такий собі "чиста пацан", але при цьому він - гей. А так - приємно відчувати, що цим людям можеш довіряти, вони ніколи тебе не підставлять і не дивляться на тебе як на м'ясо, а сприймають як особистість.

- У своїх статтях про різних сексуальних практиків ти пропагуєш безпечний секс. Це контракт із ким-небудь?

- Ні, навпаки. Мені часто закидають, що я пропагую порно і розпусту, от я і намагаюсь це якось компенсувати... Це навіть не так стосується різних хвороб (може це й неправильно), як вагітності. Я не хочу, щоб люди ламали собі життя через те, що їм захотілося кайфонути.

- Ідеологічний момент?

- Так, я не хочу, щоб діти з'являлися на світ невчасно і ламали життя кльових чуваків.

- Ірена, у тебе величезний потенціал: ти письменниця й при цьому - музикант. Ніколи не виникало бажання зробити щось на зразок того, як Aіr зробили з Барріко - вони написали музику, а він читав шматки свого роману Cіty?

- А ми таке з Ульяновим робили. Ульянов написав мені саундтрек до "Полювання в Гельсінкі", але зараз проблема його видати... Хоча ідея вже не нова: це і Поваляєва робила, їй Леся Герасим'юк писала музику. Ульянов зробив абсолютно шалений або дуже ніжний саундтрек. Як мінімум, у нас є студія, де можна це записати. Але я - поганий читець, дуже комплексую. Нехай краще актор прочитає чи акторка. Є такі тьотки, які вискакують в екстазі на стіл, починають читати поезію, роздягатися - повна екзальтація. Чим більше інтерпретації - тим краще. Це буде як авоська, в яку всі понакладають дуже прикольної хавки.

- Хочеш що-небудь сказати на всю країну?..

- Хочу побажати читачам усього найприємнішого і сказати, що вони круті. Вони цінні для мене вже тим, що є іншими, що відрізняється від мейнстріму, мають потенційно більше можливостей зробити щось таке, чого не можуть зробити інші. Кожному бажаю знайти себе і максимум розвиватися. 


Ірена Карпа, коротка довідка


Друкувалася в культовому виданні "Четвер". Першою її книгою стала "Знес Паленого", видана в 2000 в Івано-Франківську.

Закінчивши навчання (Київський национальний лінгвістичний університет, відділення французької філології), одержала ступінь магістра іноземної філології за фахом "англійська й французька мови". Рік подорожувала по Південно-Східній Азії, підсумком чого став роман "Фройд би плакав".

В 2005 Карпа починає працювати ведучою на телебаченні (канали "ІCTV", "Інтер", "MTV-Ukraіne", "ТРК Україна").

Четвертою її книгою став ще один роман - "Перламутрове порно", що вийшов в 2005 у видавництві "Дуліби", п'ятою - роман "Bіtches Get Everythіng", виданий "Клубом сімейного дозвілля".

В 2006-му року Карпа пробує себе як акторка ("Аутізм", реж. О.Анпілогов, Україна; "Компот", реж. А. Якушенков, Росія) і режисер короткометражного кіно "Kyіv. Lіmіted Edіtіon".

Знялася в еротичних фотосесіях для журналів Playboy, Penthouse, FHM.

17 травня 2008 року вийшла заміж за журналіста й письменника Антона Фрідлянда.

У вересні 2008-го року вийшла нова книга Карпи - "Добло й Зло".

Галицька
"Один з нас", № 38
Переклад UGay.Ru


[an error occurred while processing this directive]

Другие материалы рубрики

<script>document.write(ZenLang == 'en' ? '' :  'Поделись мнением!')</script>


 
Copyright © Ed Mishin: ed@gay.ru
UGay.Ru is the project of Gay.Ru"
Snail mail: PO Box 1, 109457 Moscow, Russia

Rambler's Top100  Рейтинг@Mail.ru